Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Залізна Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Жарінов О. Й. Серцева недостатність i клінічні характеристики вперше виявленої неклапанної фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / О. Й. Жарінов, Ю. І. Залізна, К. О. Міхалєв // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_3_8 | ||
| 2. | 
Жарінов О. Й. Симптоми та клінічні характеристики пацієнтів з уперше виявленою фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / О. Й. Жарінов, Ю. І. Залізна, К. О. Міхалєв // Серце і судини. - 2014. - № 4. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_4_6 Мета роботи - здійснити порівняльний аналіз структурно-функціонального стану міокарда, частоти виявлення супутніх хвороб та окремих клінічних симптомів у пацієнтів із вперше виявленою фібриляцією передсердь (ВВФП) залежно від вираженості скарг, асоційованих з аритмією. У дослідження залучили 124 пацієнтів - 55 чоловіків та 69 жінок, віком 24 - 88 років (середній вік - (<$E62~symbol С~14>) років) із ВВФП, що були послідовно госпіталізовані в Київський обласний кардіологічний диспансер від жовтня 2011 р. до червня 2012 р. У дослідження не залучали пацієнтів із ВВФП, яка була асоційована з гострим коронарним синдромом, гострим порушенням мозкового кровообігу, природженою або набутою вадою серця, хірургічним втручанням. У пацієнтів визначали індекс маси тіла, артеріальний тиск, рівні глюкози крові, глікозильованого гемоглобіну, креатиніну, калію плазми, C-реактивного протеїну, показників ліпідного профілю, тиреотропного гормона, за даними добового моніторування ЕКГ - середню частоту серцевих скорочень (ЧСС) під час ВВФП. Ехокардіографічне дослідження здійснювали на ультразвуковій системі SD 800 (Philips, США) за загальноприйнятим протоколом у M- і B-режимах. Пацієнтів розподілили на 3 групи: без скарг на серцебиття (n = 27), зі скаргами на незначне або помірне серцебиття (n = 42), зі скаргами на виражене серцебиття (n = 55). Порівнювані групи не відрізнялися за кількістю пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця. Серед пацієнтів зі скаргами на виражене серцебиття у порівнянні з хворими, які на серцебиття не скаржилися, було більше жінок (p = 0,031). У них виявлено вірогідно нижчий рівень глікозильованого гемоглобіну (p = 0,031), частіше діагностували постійну форму ФП (p = 0,018), реєстрували вищу середньодобову ЧСС за даними добового моніторування ЕКГ (p << 0,001), менший розмір лівого передсердя (p << 0,001), вищу фракцію викиду лівого шлуночка (ЛШ) (p = 0,001). Клас симптомів, асоційованих із ФП, визначали за шкалою EHRA. До I і II класів зараховано 42 (33,9 %) пацієнтів, до III класу - 65 (52,4 %) і до IV класу - 17 (13,7 %). Пацієнти з різними класами симптомів за шкалою EHRA значуще не відрізнялися за віком і співвідношенням статей, частотою супутніх хвороб і ступенем ризику тромбоемболічних ускладнень. Висновки: скарги, пов'язані з аритмією, у пацієнтів із ВВФП частіше наявні в жінок та асоціюються з більшою ЧСС, меншим розміром лівого передсердя, вищою фракцією викиду ЛШ і нижчим рівнем глікозильованого гемоглобіну у порівнянні з пацієнтами без скарг. | ||
| 3. |
Жарінов О. Й. Клінічні характеристики та перебіг уперше вияв леної неклапанної фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / О. Й. Жарінов, Ю. І. Залізна, К. О. Міхалєв, В. О. Куць // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 46-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_1_6 Цель работы - сравнить клинические симптомы, сопутствующие заболевания и структурно-функциональное состояние миокарда у пациентов с впервые выявленной фибрилляцией предсердий (ФП) в зависимости от течения аритмии и ее перехода в пароксизмальную, персистирующую или постоянную форму. Обследовано 124 пациента, среди них у 49 зарегистрировано спонтанное восстановление синусового ритма в срок до 7 суток (пароксизмальная ФП), у 30 проведена кардиоверсия (персистирующая ФП), у 45 диагностировали впервые выявленную постоянную ФП. Оценены симптомы, наличие фоновой сердечно-сосудистой патологии, факторов риска, сопутствующих болезней, нарушения функции почек и щитовидной железы, результаты эхокардиографического исследования сердца. Группы больных с преходящими формами ФП характеризовались более выраженным сердцебиением, большей частотой сокращений сердца, более низкими уровнями тиреотропного гормона и гликозилированного гемоглобина. Пациентов с постоянной формой ФП сердцебиение беспокоило меньше, и в клинической картине у них доминировали симптомы сердечной недостаточности. Больные с пароксизмальной ФП были старше по возрасту, характеризовались более выраженными изменениями структурно-функционального состояния миокарда и уровнем риска тромбоэмболических осложнений, в то время как формирование первого эпизода персистирующей ФП было в меньшей степени связано с хронической патологией миокарда и сердечной недостаточностью. | ||
| 4. |
Залізна Ю. І. Уперше діагностована фібриляція передсердь: перебіг, прогноз і ведення хворих [Електронний ресурс] / Ю. І. Залізна, О. Й. Жарінов // Серце і судини. - 2017. - № 3. - С. 83-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_3_12 | ||
| 5. |
Залізна Ю. І. Предиктори виникнення ускладнень у пацієнтів з уперше діагностованою фібриляцією передсердь при 6-місячному спостереженні [Електронний ресурс] / Ю. І. Залізна, К. О. Міхалєв, О. Й. Жарінов // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 40-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_3_8 Цель работы - сравнить сопутствующие болезни, структурно-функциональное состояние миокарда, клинические симптомы и течение аритмии у пациентов с впервые диагностированной фибрилляцией предсердий (ФП) с тяжелыми сердечно-сосудистыми осложнениями и без них при 6-месячном наблюдении. Всего в исследование включили 124 пациента. При включении оценивали симптомы, наличие фоновой сердечно-сосудистой патологии, факторов риска, сопутствующих болезней, нарушение функции почек и щитовидной железы, углеводного и липидного обмена, результаты эхокардиографического исследования сердца, фоновую терапию. В течение 6-месячного периода наблюдения у 25 (20,1 %) больных зарегистрировали случаи смерти или тяжелых сердечно-сосудистых событий. Для сравнения клинико-анамнестических и инструментальных характеристик были сформированы группы пациентов с осложнениями (n = 25) и без осложнений (n = 99). Особенностями группы пациентов с осложнениями были старший возраст, а также значимо большая исходная частота выявления сердечной недостаточности, перенесенных ранее инфарктов и инсультов, сахарного диабета. Частота выявления гипертонической болезни и ишемической болезни сердца (кроме послеинфарктного кардиосклероза) не отличалась в сравниваемых группах. Вероятность развития осложнений зависела также от течения впервые диагностированной ФП. В частности, осложнения значимо чаще регистрировали у пациентов с постоянной формой ФП. Пациенты из группы осложнений характеризовались более выраженными изменениями структурно-функционального состояния миокарда: большими показателями индекса массы миокарда левого желудочка (ЛЖ) и конечнодиастолического объема ЛЖ, более низкой фракцией выброса ЛЖ; значимо чаще у них выявляли умеренную или выраженную митральную и трикуспидальную регургитацию. Выводы: независимыми предикторами неблагоприятного прогноза при 6-месячном наблюдении оказались сердечная недостаточность III - IV функционального класса по NYHA, митральная регургитация 2 - 3-й степени. Сравниваемые группы значимо не отличались по выраженности клинических симптомов по шкале EHRA. | ||
| 6. |
Залізна Ю. І. Предиктори виникнення рецидиву аритмії після першого епізоду неклапанної фібриляції передсердь при спостереженні протягом 6 місяців [Електронний ресурс] / Ю. І. Залізна, К. О. Міхалєв, О. Й. Жарінов // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 68-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_6_9 Цель работы - определить клинико-анамнестические характеристики и показатели структурно-функционального состояния миокарда, которые могут быть предикторами рецидива аритмии у пациентов с обратимыми эпизодами впервые диагностированной фибрилляции предсердий (ФП) при наблюдении в течение 6 месяцев. Среди 124 пациентов с впервые диагностированной ФП у 88 пациентов эпизод ФП завершился восстановлением синусового ритма. Для сравнения исходных клинико-анамнестических и инструментальных характеристик ретроспективно были сформированы группы пациентов с документированными рецидивами ФП (n = 44) и без рецидивов (n = 44). В указанных группах сравнивали частоту выявления факторов риска, сопутствующих заболеваний, лабораторные показатели, течение первого эпизода ФП, данные эхокардиографии, а также суточного мониторирования ЭКГ после восстановления синусового ритма. Для определения независимых предикторов рецидива ФП осуществляли многофакторный анализ. Выводы: в течение 6 месяцев наблюдения рецидивы аритмии были зарегистрированы у 50 % пациентов з первым обратимым эпизодом ФП. Независимыми предикторами рецидивирующего течения ФП были наличие двух и более баллов по шкале CHA | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |